Реконструкція Шулявського мосту: вісім років без доступності для всіх

Реконструкція Шулявського шляхопроводу, яка триває вже понад вісім років, так і не вирішила головного питання — забезпечення доступності для маломобільних груп населення.

Обіцянки та реальність
Хоча київська влада неодноразово наголошувала на врахуванні принципів інклюзивності ще на етапі проєктування, реальний стан мосту демонструє зовсім іншу картину. Заяви про створення безбар’єрного середовища залишилися лише на словах.

Недоліки інфраструктури
На оновленому Шулявському мосту повністю відсутні з’їзди для людей на інвалідних візках. Це фактично позбавляє їх можливості користуватися мостом. Крім того, пішохідні проходи настільки вузькі, що навіть звичайним пішоходам доводиться буквально притискатися до поручнів, аби пропустити один одного. Така ситуація не лише ускладнює пересування, але й створює небезпеку для всіх категорій населення.

Контраст із заявами влади
Ці реалії контрастують із попередніми обіцянками мера Києва та представників Київської міської державної адміністрації (КМДА). В офіційних заявах влада наголошувала, що інклюзивність є пріоритетом під час реконструкції міської інфраструктури.

“На всіх етапах проєктування і реалізації робіт із реконструкції транспортної інфраструктури передбачено створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення”, — заявляли представники КМДА.

Проблеми безбар’єрності
Попри всі обіцянки, реальність виглядає зовсім інакше. Відсутність необхідних елементів для забезпечення інклюзивності свідчить про ігнорування базових стандартів безбар’єрності. Шулявський міст залишається небезпечним і важкодоступним як для маломобільних осіб, так і для пересічних пішоходів.

Ситуація на цьому об’єкті ще раз підтверджує, що заяви про пріоритетність інклюзії часто залишаються декларативними, тоді як реальні потреби громадян ігноруються.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб стежити за актуальними новинами про міську інфраструктуру!